ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області

з 12.11.2015 по 18.11.2015 року

Метеорологія

На початок другої декади листопада місяця середньодобова температура повітря становила 3,3 ˚С.

Опадів за другу декаду випало майже дві норми, 23,3 мм. Максимальна температура повітря за ці дні піднімалась до 7,0 ˚С, мінімальна знижувалась до мінус 1,0 ˚С (17. 11) в повітрі та до мінус 4 ˚С (17.18, 11) на поверхні ґрунту. Відносна вологість повітря за цей період знижувалась до 72 %. Вітер переважав південно-східний 5-6 м/с. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 3,8 ˚С і 5,1 ˚С.

До кінця декади спостерігатиметься перемінна хмарність та опади у вигляді дощу.

 Озимі зернові колосові.

Загальновідомо, що для доброї перезимівлі пшениці озимої рослини перед входом у зиму повинні пройти 2-й етап органогенезу, сформували по 2-3, а сильнокущисті сорти 3-4 стебла і загартуватися. Для цього необхідно 50-55 днів осінньої вегетації та (залежно від сорту) близько 450-580ºС активного тепла (сума активної температури вище 5°С) за умови достатнього вологозабезпечення. За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі рослини озимих колосових культур.

Станом на 19 листопада 2015 року за плюсової температури відбувається повільна вегетація озимих зернових культур. За ранніх строків сівби (10 вересня) рослини знаходяться у фазі кущення (рис.1), за сівби 20 вересня – початок кущення, а за сівби 1 жовтня – 2-3 листки (рис.2). У більш пізні строки сівби повноцінні сходи не отримані. При цьому рослини висіяні у ранні строки (10 вересня) мають коефіцієнт кущення 2,3, а при сівбі 20 вересня − 1,7. Ріст і розвиток рослин затримувався через гострий дефіцит вологи як в орному, так і підорному горизонтах ґрунту та низький температурний режим. За останній тиждень орний шар ґрунту поповнився запасами вологи за рахунок опадів у вигляді дощу.

Під час проведення спостережень за станом озимих культур визначені запаси продуктивної вологи в ґрунті (табл. 1).

 Таблиця 1. – Запаси продуктивної вологи в ґрунті

на 19 листопада 2015 року, мм

Отже, запаси продуктивної вологи в орному шарі – ґрунту від 0 до 20 см знаходяться в межах 42,5-42,8 мм, в шарі ґрунту 0-50 см – в межах 68,8-70,9 мм, в шарі ґрунту 0-100 см – 84,9-92,3 мм.

Проведений лабораторний аналіз дозволив встановити вміст цукрів у вузлах кущення пшениці та ячменю озимих, а саме станом на 19. 11. 2015 року мінімальна кількість цукрів при строках сівби 10.09 у сорту Оберіг Миронівський становила 26,4%, Статна – 28,8%, а при пізніх строках сівби (1.10) для сортів Подолянка – 26,4%, Ластівка Одеська – 27,1% (табл. 2).

Найбільший вміст цукрів – при строках сівби 20.09 у сорту Статна 31,3%, Подолянка 30,6%, Ластівка Одеська 31,6% (таблиця 2). У рослин озимого ячменю запас цукрів у вузлі кущення ще менший – при строках сівби 20.09 становить – 27,5%, а при строках сівби 1.10 становить 25,3%. Запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю є недостатніми і меншими за біологічну норму.

Таблиця 2. – Вміст цукрів у рослин озимої пшениці в регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу станом на 19.11.2015 р., %

У той же час на полях озимої пшениці, та особливо озимого ячменю, відмічено пожовтіння країв листків, а інколи і цілих листків рослин, що визвано різким зниженням температури у нічні години (до ‒8°С) під час проходження першого етапу загартування.

Результати досліджень Інституту сільського господарства Північного Сходу свідчать, що посіви пізніх строків сівби із слабким розвитком рослин на час припинення осінньої вегетації формують врожай на 25-30% менший.

Так, в умовах 2014-2015 сільськогосподарського року врожайність сортів озимої пшениці при сівбі 10-20 вересня, відповідно оптимального розвитку рослин, склала 7,5-8,0 т/га, а при сівбі після 10 жовтня та слабким розвитком рослин, аналогічним умовам цьогорічної осені – 4,8-5,3 т/га, тобто на 26-34 відсотки менше.

Важливим прийомом осіннього догляду за озимою пшеницею на площах після неудобрених попередників є підживлення азотними добривами в дозі N₃₀ у фазу кущення рослин до припинення їх вегетації. З урахуванням доброго вологозабезпечення ґрунту ефективність цього прийому цілком  ймовірна, що підтверджено дослідженнями науковців і виробничою практикою.

На полях інколи можна зустріти посіви уражені фузаріозними кореневими гнилями. Ця ситуація, в основному, пов’язана із неякісним протруюванням насіння, або не проведенням останнього взагалі.

Поряд з цим слід проводити постійні спостереження на посівах озимини за наявністю мишовидних гризунів і до утворення снігового покриву провести боротьбу з ними, визначити ефективність застосованого засобу і при необхідності повторити затруєння колоній. Економічний поріг шкідливості складає 2-3 колонії на 1 гектар.

Заступник директора з наукової роботи

ІСГ Північного Сходу НААН                                                  М. Г. Собко